До Чарльза Сперджена підійшла одна дама, з якою він мав багато клопоту через її гострий язик. Цього разу вона звернулася до нього з докором:
— Ваша краватка надто довга, і духовному працівникові зовсім не личить носити таку помітну краватку. Дозвольте мені відрізати частину вашої краватки.
— Будь ласка, — погодився проповідник і спокійно дозволив їй відрізати частину краватки. — А тепер, коли ви надали моїй краватці правильної довжини, дозвольте й мені обрізати те, що у вас надто довге, — додав він.
Їй нічого не залишалося, як тільки відповісти:
— Гаразд.
— Подайте мені, будь ласка, ваші ножиці й висуньте язик, я обріжу його, оскільки він надто довгий.