Одній людині снилося, що вона померла й була на небі. Вона була дуже щаслива перебувати там. Але ось до неї хтось підійшов і сказав:
— Ходімо, я тобі дещо покажу.
Цей хтось повів її на високе місце й сказав:
— Поглянь униз. Що ти там бачиш?
— Я бачу темний світ.
— Придивися добре, чи не впізнаєш ти його?
— Так, він мені знайомий, це світ, у якому всі ходять навпомацки, мов сліпі; багато хто з них перебуває над прірвою, сам того не знаючи.
— То чи бажаєш ти залишатися тут, на небі, й радіти, чи підеш назад, на землю, щоб застерігати людей від небезпеки, яка їм загрожує?
Людина, якій наснився цей сон, була працівником на ниві Божій, зазнала у своїй роботі багато розчарувань і тому втратила бадьорість духу... Вона прокинулася й сказала:
— Ніколи більше не бажатиму собі смерті! — і знову взялася до роботи.