Вагітну служницю Феліцитату ув’язнили. У темниці настав час їй народжувати. Від пологового болю вона застогнала.
— Тепер ти не можеш знести звичайного болю без стогону. Що ж буде, коли тебе кинуть до диких звірів? — запитав вартовий.
— Тепер я страждаю сама, — відповіла вона, — а тоді зі мною страждатиме Той, за Кого я хочу постраждати.
За викладом книжки, обидві мучениці, мати й дочка, зазнали нападу диких звірів і загинули від меча. До останньої миті Феліцитата прославляла свого Спасителя.