У невеликому селищі лікар практикував пів століття. Він лікував три покоління мешканців. Люди прив’язалися до нього й любили його. Було це за часів, коли лікарі ще не поділялися, як тепер, за численними вузькими спеціальностями, тому всіх хворих, хоч би якою була їхня недуга, лікував той самий лікар. Якщо він і припускався помилок, люди йому прощали, бо він був для своїх пацієнтів і порадником, і другом, і втішителем. Усі п’ятдесят років він приймав їх у тому самому приміщенні над аптекою. Унизу на вхідних дверях була прикріплена проста табличка з коротким написом:
«ЛІКАР НАГОРІ».