Сіється насіння.
UK · Українська ▾
РусскийDeutschУкраїнська
Сіється насіння · матеріал 764 із 1000

Спасіння — історія № 764

Яків Левен, упорядник · видання 2001 року · с. 297

Благословенний Божий слуга якось звіщав із кафедри Господнє Слово. Після зібрання до нього підійшла дівчина, яку стривожили його слова. Вона вважала себе віруючою.

— Чому ви не підкоритеся Господеві цілковито? — запитав її проповідник.

— Боюся, що, коли це зроблю, мені доведеться зробити дві речі, — відповіла вона.

— Які саме?

— По-перше, я граю на роялі в одному концертному залі й боюся, що тоді мені доведеться покинути цю гру, — пояснила дівчина.

— А друга річ? — запитав проповідник.

— Боюся, що Господь захоче послати мене місіонеркою кудись до язичників...

Розгорнувши Боже Слово, мудрий проповідник знайшов десятий розділ книги Дій апостолів і прочитав такі слова: «Ні, Господи...» (вірш 14).

Потім він пояснив дівчині, наскільки неправильною була відповідь апостола Петра Господеві, адже раб ніколи не нав’язує панові своєї волі. Цих двох слів — «ні» й «Господи» — у жодному разі не можна поєднувати.

— Отож, — продовжив проповідник, — пропоную вам викреслити перше слово, «ні», й залишити друге, «Господи». Або ж навпаки: викреслити слово «Господи» й залишити «ні».

Він дав дівчині олівець і залишив її саму. Дві години вона переживала страшну душевну боротьбу. Коли проповідник повернувся й глянув через її плече, то побачив залиту сльозами сторінку книги Дій апостолів. Слово «ні» було викреслене. З просвітлілим обличчям вона вийшла з церкви й повернулася додому, невпинно повторюючи єдине залишене нею слово: «Господи».

Вона більше не хотіла нав’язувати Господеві своєї волі. Тепер вона стала Його ученицею, а Він — її Господом і Вчителем. Віднині її серце сповнили інші слова: «Так, Отче» і «Господи! Що звелиш мені робити?»

Усі матеріали за темою «Спасіння»