Єронім Празький, друг Яна Гуса, через рік після мученицької смерті друга пішов його шляхом.
Відомий флорентійський гуманіст Поджо писав про смерть Єроніма: «Сократ випив отруту зі своєї чаші не спокійніше, ніж ішов Єронім на багаття, де на нього чекало полум’я…»
Єроніма спалили 30 травня 1416 року в тому самому Констанці за вироком собору. Кат хотів запалити вогонь за його спиною, але Єронім відмовився від цієї послуги й сказав: «Іди сюди, запали перед моїм обличчям. Якби я боявся, то ніколи не прийшов би сюди!»