Вані було десять років. Йому хотілося здаватися старшим і вищим та мати в кишені трохи грошей. Мама помітила його бажання й сказала:
— Я платитиму тобі десять копійок щоразу, як принесеш дрова для печі. Тільки записуй. — І Ваня з особливим завзяттям узявся до роботи.
Минуло кілька днів, і він вирішив виписати мамі рахунок за всіма правилами бухгалтерії. Ось що в нього вийшло:
1. Ходив по дрова тричі — 30 копійок.
2. Ходив по вугілля тричі — 30 копійок.
3. Робив різні інші справи — 30 копійок.
4. За те, що був хорошим хлопчиком, — 10 копійок.
Разом — 1 рубль.
Ваня поклав рахунок на мамин стіл і став чекати дня розрахунку. Наступного дня він знайшов на своєму столику один рубль і доданий до нього рахунок, який склала мама:
1. За десять років догляду — нічого.
2. За їжу й питво — нічого.
3. За купівлю й лагодження одягу — нічого.
4. За мамину доброту й любов — нічого.
Разом — нічого.
Ваня, не прочитавши маминої записки, поклав рубль до кишені й вибіг надвір.
Від радості він обійняв клен, на який часто вилазив. Рубль... Перший зароблений рубль!..
Потім йому захотілося прочитати, що написала мама. Він читав, червонів, і на очах виступили сльози. Ваня прибіг до матері, обійняв її й сказав:
— Прости, мамо. Візьми свій рубль...