Проповідник повертався з кладовища після похорону дитини. Поруч ішли засмучені батьки. Невдовзі їх наздогнав чоловік і сказав:
— Ох, як шкода!.. Я хотів побачити вашого хлопчика...
Зі смутком чоловік розповів таке:
— Якось я спускався з даху по високій драбині. Ваш син стояв унизу, біля драбини. «Дядьку, вам не страшно там нагорі? — запитав він. — Я знаю, чому ви не боїтеся: ви сьогодні вранці молилися Богові...» А я того ранку не молився. Та відтоді ніколи не забуваю молитися, коли йду на роботу.