Сіється насіння.
UK · Українська ▾
РусскийDeutschУкраїнська
Сіється насіння · матеріал 424 із 1000

Хрещення — історія № 424

Яків Левен, упорядник · видання 2001 року · с. 166

У IV столітті, коли в Єгипті вже проповідували християнство, один молодий брат розшукав Макарія Великого.

— Отче, — запитав він, — що означає бути мертвим і похованим із Христом?

— Сину мій, — відповів Макарій, — пам’ятаєш нашого брата, який недавно помер і був похований? Піди тепер на його могилу й скажи йому все лихе, що чув про нього. Скажи, що ми раді, що він помер, вдячні, що позбулися його, і таке інше. Піди, сину мій, скажи все це й послухай, що він відповість.

Юнак пішов, зробив так, як йому звеліли, і повернувся.

— Що ж відповів наш брат? — запитав Макарій.

— Отче, як він міг щось сказати? Він же мертвий!

— Піди знову, сину мій, і повтори йому все найкраще й найпохвальніше, що чув про нього. Скажи, як нам його бракує, яким святим він був, яку велику справу робив, як допомагав церкві... Потім знову прийди й скажи мені, що він відповість.

Юнак почав розуміти зміст і значення уроку, який дав йому Макарій. Він пішов знову й сказав померлому багато добрих слів... Потім повернувся до Макарія.

— Він нічого не відповідає, отче. Він мертвий і похований.

— Тепер ти знаєш, сину мій, що означає померти з Христом: і похвала, і осуд нічого не важать для того, хто помер і похований із Христом.

Усі матеріали за темою «Хрещення»