Сіється насіння.
UK · Українська ▾
РусскийDeutschУкраїнська
Сіється насіння · матеріал 331 із 1000

Гріх — історія № 331

Яків Левен, упорядник · видання 2001 року · с. 123

Хто з читачів роману Ф. М. Достоєвського «Злочин і кара» не пам’ятає, як сумління мучило Родіона Раскольникова, який убив стару лихварку та її сестру Лизавету! Усвідомлення вчиненого злочину не давало йому спокою.

Сумління, що прокинулося, переслідувало Раскольникова на кожному кроці. Він дійшов до розпачу, майже до самогубства. Та Богові було вгодно, щоб нещасний студент почув про диво воскресіння Лазаря, яке вчинив Ісус Христос. І саме знедолена «дівчина з вулиці», Соня Мармеладова, прочитала Раскольникову одинадцятий розділ Євангелія від Івана: «Ісус сказав їй: Я є воскресіння і життя. Хто вірує в Мене, хоч і помре, оживе. І кожен, хто живе й вірує в Мене, не помре повіки. Чи віриш у це? Вона каже Йому: (І, наче з болем переводячи подих, Соня прочитала виразно й із силою, немов сама проповідувала на весь голос): Так, Господи! Я вірую, що Ти — Христос, Син Божий, Який приходить у світ».

Далі Соня читала про найбільше диво воскресіння, про нове життя, яке Лазар прийняв від Ісуса Христа.

«Тоді багато юдеїв, які прийшли до Марії й побачили, що вчинив Господь, увірували в Нього…»

«І він теж, засліплений і невіруючий, він теж зараз почує, він теж увірує, так, так! Зараз же, цієї ж миті», — мріяла Соня. Вона тремтіла від радісного очікування. І Соня Мармеладова не помилилася. Боже Слово має велику силу. Раскольников увірував. Він покаявся у своєму серці. Усе в ньому раптом зм’якло, і ринули сльози. Як стояв, так і впав на землю… Він став навколішки посеред площі, вклонився до землі й поцілував брудну землю з насолодою і щастям. Підвівся і вклонився вдруге… Раскольников визнав свій гріх і перед Богом, і перед владою, і перед усім світом. Хто не боявся грішити, не має соромитися покаяння. Лише так приреченому на смерть Раскольникову відкрилося нове життя. І хоч шлях цього життя проліг через заслання до Сибіру, це було вже Боже життя, нове й визволене.

«Давнє минуло, тепер усе нове» — ось гімн відродженої душі.

Усі матеріали за темою «Гріх»