Один художник задумав написати картину про блудного сина. Він шукав натурника у в’язницях, нічліжках та інших подібних закладах. Не знайшовши там відповідної людини, він якось зустрів на вулиці обірваного жебрака, який здався йому дуже вдалим натурником. Художник підійшов і запропонував йому прийти до майстерні й позувати за добру плату. Жебрак одразу погодився.
У призначений день і час він прийшов до художника. Відчинивши на дзвінок, художник побачив перед собою чудово вдягненого чоловіка середніх літ. На запитання «Чого бажаєте?» відвідувач відповів, що прийшов позувати. Художник здивувався: він цього чоловіка не знає й ніколи його не запрошував. Він чекає на жебрака. Відвідувач наполягав, що це він і є.
— Ні, — сказав художник. — Я вас не знаю, і ви мені не потрібні.