Один юнак гостював у своєї літньої тітки. Коли він зібрався додому, пішов дощ. У кутку кімнати стояла парасоля. Юнак хотів узяти її, щоб сховатися від дощу, та тітка заперечила: «Ні, ні, не чіпай цієї парасолі. Вона в мене стоїть уже 23 роки й жодного разу не була під дощем. Не хочу, щоб вона намокла».
Хіба цей випадок не нагадує вам людей, які закопують свої таланти й не використовують їх на Божу славу? Мабуть, за стільки років парасоля вже стала непридатною. Так само й людські здібності, якими не користуються, марнуються й не приносять користі.