Якось, коли Рафаель писав свої знамениті фрески, до нього підійшли двоє кардиналів і почали спостерігати за роботою. Один зауважив:
— В апостола Павла надто червоне обличчя.
Рафаель відклав пензель, пильно глянув на того, хто це сказав, і різко відповів:
— Він червоніє навіть на небесах, бачачи, до яких нетямущих рук потрапила свята Церква.