Сіється насіння.
UK · Українська ▾
РусскийDeutschУкраїнська
Сіється насіння · матеріал 244 із 1000

Друге пришестя Христа — історія № 244

Яків Левен, упорядник · видання 2001 року · с. 89

Була пізня година. Шумні вулиці великого міста освітлювали неонові лампи. Місто поступово стихало. Наставала ніч.

Вулицею йшов поліцейський. Він звик до цих вулиць і почувався тут як удома. Вузькі провулки, крамнички, що тулилися одна до одної, ресторани й навіть шевська майстерня — усе було йому звичне й знайоме.

Того вечора поліцейський проходив повз майстерню. Скільки він пам’ятав, швець завжди був у своїй майстерні. Але тепер там не світилося. Щось негаразд! Поліцейський натиснув на двері, й вони легко відчинилися. Звиклий до несподіванок, він швидко дістав ліхтарик і освітив кімнату. Промінь ковзнув у дальній кут. Там на старому дивані лежав господар. Що з ним? Жовтий промінь ковзнув по його обличчю. Раптом швець підхопився і, сяючи від радості, вигукнув:

— Алілуя! Алілуя!

Поліцейський підійшов до шевця.

— Усе молишся? — запитав він.

— Ні, я приліг відпочити… А коли побачив яскраве світло, подумав, що Господь прийшов забрати Своїх. Я ж чекаю на Нього. Він неодмінно прийде! І дуже скоро! — відповів швець.

Усі матеріали за темою «Друге пришестя Христа»