Сіється насіння.
UK · Українська ▾
РусскийDeutschУкраїнська
Сіється насіння · матеріал 970 із 1000

Людина і Бог — історія № 970

Яків Левен, упорядник · видання 2001 року · с. 375

Учитель

Він ішов без нарікань тернистою дорогою,

Він радо зустрів і загибель, і ганьбу;

Уста, що звіщали вчення суворої правди,

Не висловили докору глумливому натовпу.

Він ішов без нарікань і, на хресті розіп’ятий,

Народам заповів і братерство, і любов;

За цей грішний світ, огорнутий пітьмою пороку,

За ближнього лилася Його свята кров.

О, слабкі діти скептичного віку!

Хіба не говорить вам той могутній образ

Про велике призначення людини

Й не кличе сонну волю на подвиг?

О, ні! Не вірю я. Не зовсім заглушили

В нас голос істини користь і суєта;

Ще настане день... Вдихне і життя, і силу

В наш занепалий світ учення Христа!

(Олексій Плещеєв).

Усі матеріали за темою «Людина і Бог»