Сіється насіння.
UK · Українська ▾
РусскийDeutschУкраїнська
Сіється насіння · матеріал 827 із 1000

Страждання — історія № 827

Яків Левен, упорядник · видання 2001 року · с. 324

Коли Мартін Лютер вирушив у свою важливу поїздку до Вормса, на зустріч із папським посланцем, він сказав:

— Ви можете чекати від мене всього, крім страху або зречення. Я не кинуся навтіки й уже, в усякому разі, не візьму назад своїх слів.

Друзі, які застерігали його від небезпеки, намагалися відмовити його від поїздки.

— Як це не вирушати до Вормса! — вигукнув Лютер. — Я поїду туди, навіть якщо там стільки ж бісів, скільки черепиць на даху.

Коли Лютер постав перед імператором, йому запропонували взяти назад свої слова. Досить було вимовити лише одне слово: «Зрікаюся!»

— Якщо мене не переконають Святим Письмом або бездоганними підставами з інших джерел, я не можу підкоритися соборам або папі, бо вони часто помилялися. Моя совість — полонянка Божого Слова, — заявив реформатор церкви.

Знову й знову йому давали можливість зректися, але він лише молитовно склав руки:

— На цьому стою й не можу інакше. Нехай допоможе мені Бог, — сказав він.

«Я нічого не боявся. Бог може зробити людину неймовірно хороброю. Не знаю, чи був би я тепер таким радісним, якби тоді зрадив», — писав він за кілька днів до смерті.

Усі матеріали за темою «Страждання»