Джонові Веслі, засновникові методистської церкви, одного разу наснився сон.
Він помер і мандрував у вічності. Нарешті прийшов до великої брами.
— Це небо? — запитав він.
— Ні, це пекло, — пролунала відповідь.
Він здригнувся від жаху, але все ж запитав:
— Чи є тут віруючі з Англіканської церкви?
— Так, дуже багато.
— Чи є тут баптисти?
— Так, дуже багато.
— Чи є тут лютерани?
— Так, дуже багато.
Нарешті Веслі подумав про свою церкву й запитав:
— Чи є тут методисти?
— Так, дуже багато, — знову пролунала відповідь.
У жаху він поспішив далі й прийшов до небесної брами.
— Чи є тут методисти? — знову запитав він.
— Ні, жодного, — почув він у відповідь.
Глибоко засмучений, він питав далі:
— Чи є тут лютерани?
— Ні.
— Ну, може, віруючі з Англіканської церкви або баптисти?
— Ні, теж немає.
— Які ж тоді люди на небесах?
— Тут лише бідні грішники, омиті кров’ю Спасителя.