Розповідають таку притчу. Один чоловік опинився в глибокій ямі, з якої не міг вибратися сам. На нього звернули увагу засновники світових релігій. Підійшов Конфуцій, нахилився й повчально сказав:
— Якби ти дотримувався мого вчення, то не опинився б у цій ямі. А тепер я вже не в змозі тобі допомогти.
І пішов далі. Потім наблизився Магомет, нахилився, глянув на чоловіка й зітхнув:
— Врятуєшся ти чи загинеш — усе буде з волі Аллаха. — І пішов.
Глянув на чоловіка й Будда та зі співчуттям промовив:
— Нічого, ти врятуєшся в одному з наступних перевтілень.
Потім до краю ями підійшов Христос у терновому вінці й нахилився наді мною. На спині Він ніс важкий хрест, а Його обличчя сяяло безмежною любов’ю та щирим співчуттям. Він спустився до чоловіка в яму й допоміг йому. Його хрест став для чоловіка драбиною, якою той вибрався з ями.