Якось командир вів свій загін важкою дорогою й умовляв солдатів не боятися жодних труднощів. Та один із солдатів сказав йому:
— Пане командире, ви їдете верхи, а ми, бідні люди, мусимо йти пішки...
Командир одразу зіскочив із коня й запропонував солдатові своє місце. Не встиг солдат сісти на коня, як випадкова ворожа куля вбила його. Тоді командир сказав солдатам:
— Бачите, що вище місце, то воно небезпечніше.
І знову сів на коня.
Високі місця завжди небезпечні. На них може встояти лише той, кого Бог належно підготував. Ворог зазвичай спрямовує свою зброю передусім проти братів, які стоять попереду й ведуть інших, щоб поранити їх. Тож будьмо задоволені тим місцем, яке Бог нам указав, і служімо там Йому та Його справі вірно й віддано.