Убивцю засудили до страти. Довідавшись про це, його мати звернулася до губернатора з проханням дозволити їй забрати тіло сина й поховати його на родинному кладовищі. Там вона могла б відвідувати могилу, посадити квіти й зрошувати їх сльозами.
Матері відмовили в цьому проханні, і за законом злочинця поховали на тюремному кладовищі. Тоді мати звернулася з іншим проханням. Вона просила поховати її на тюремному кладовищі біля могили сина.
Така материнська любов. Вона не посоромилася взяти на себе ганьбу злочинця.
Так учинив і наш Господь Ісус Христос. Він погодився бути Другом злочинців, засуджених до смерті, й помер за їхні гріхи, щоб Своїм воскресінням спасти їхні душі.