Кілька років тому одне судно відпливло з Ліверпуля до Нью-Йорка. Одного разу, коли всі спали, на морі здійнялася сильна буря. Хвилі заливали корабель, а сильні пориви вітру кидали його на всі боки. У каютах усе зривалося з місць і падало. Восьмирічна донька капітана прокинулася від цього й заплакала з переляку.
— Що сталося? — запитала вона.
Коли їй розповіли про бурю, дівчинка запитала:
— А де мій тато?
Довідавшись, що батько в капітанській рубці за стерном, вона знову поклала голову на подушку й спокійно заснула.
Діти Божі! Чи можемо ми боятися, коли Капітан нашого спасіння за стерном? Не впадаймо у відчай серед бур цього грішного світу.