У місті Марселі (Франція) жив і помер чоловік на ім’я Гюпо, який зібрав величезне багатство невтомною працею, суворою стриманістю й добровільними позбавленнями. Сучасники вважали його скнарою, не любили й глузували з нього.
Коли ж він помер, прочитали його заповіт, у якому було сказано:
«З дитинства я знав, що бідні мешканці Марселя страждають від нестачі води й мусять платити за неї. Тож я вирішив працювати якомога завзятіше, щоб забезпечити їм це благо. Заповідаю використати весь мій статок на спорудження водогону для мешканців Марселя».
Христос прийшов на землю й жив тут у злиднях і скорботах, щоб принести людству джерела живої води, але люди не зрозуміли Його й віддали на смерть.