Один літній професор філософії в Німеччині перед виходом на пенсію читав останню лекцію своїм студентам, які дуже його поважали. Наприкінці він сказав їм приблизно таке:
— Можливо, ви чекаєте, що після довгого життя я дам вам якийсь чарівний ключ до життя... Так, я справді можу зробити це кількома словами: цей чарівний ключ — звичайна молитва! Що щиріша, палкіша й простіша молитва, то краще. Я знаю, що сьогодні на мене чекає нелегка робота, але з Божою допомогою я з нею впораюся. За кожної скрути молюся: «Господи, допоможи, підтримай і зміцни!»