Один лицар прийшов до священника просити благословення, щоб помститися ворогові. Священник запропонував йому від усього серця прочитати молитву «Отче наш...». Лицар послухався, але, дійшовши до прохання про прощення, замовк.
— У чому річ? — запитав священник.
— Далі я не можу читати молитву.
— У такому разі я не можу дати тобі благословення.
Та слова молитви зворушили серце лицаря, і він усе-таки промовив її до кінця.
— Тепер, сину мій, я можу дати тобі благословення, — погодився старець.
— Але в мене більше немає ворогів, яким я хотів би помститися, — сказав лицар.