Сіється насіння.
UK · Українська ▾
РусскийDeutschУкраїнська
Сіється насіння · матеріал 350 із 1000

Добрий Пастир і Його отара — історія № 350

Яків Левен, упорядник · видання 2001 року · с. 131

Життєві дороги двох однокласників розійшлися. Один працював проповідником і невдовзі мав піти на заслужений відпочинок. Він ніколи не був знаменитим, хоча проповідував Євангеліє з теплом і від усього серця. Другий, його шкільний друг, пішов до театру й став відомим актором. Він виріс у родині віруючих. Те, що йому доводилося чути в юності, він не зміг цілком утратити, хоч за своєю роботою майже все забув.

Коли його театральна кар’єра добігла кінця, друзі влаштували йому прощальний вечір із розкішно накритим столом. Його попросили запросити своїх друзів. Тоді він написав своєму другові-проповіднику.

Пастор не хотів приймати запрошення, бо йому не подобалося бувати в товаристві акторів. Та все ж вирішив піти, адже шкільний друг добре до нього ставився й не забув його запросити.

Проповідник сидів між двома акторами, розмова була цікава. Наприкінці вечора ювіляра попросили щось виконати. Він погодився за умови, що його шкільний друг, проповідник, теж щось скаже.

Актор обрав 22-й псалом. Може, тому, що згадав свою юність у батьківському домі. Хто знає?

Як завжди, він майстерно промовив знайомі слова, і пролунали оплески. Потім трохи ніяково підвівся старий проповідник. Він дістав свою пошарпану, зачитану Біблію і прочитав той самий псалом, тільки інакше — зовсім просто, як часто робив це біля ліжка хворих.

Усі стихли. Після останніх слів «Я перебуватиму в Господньому домі багато днів» запала тиша. Тоді актор підвівся, простягнув шкільному другові руку й сказав гостям: «Знаєте, у чому тут різниця?.. Я знаю псалом, а він знає Пастиря».

Усі матеріали за темою «Добрий Пастир і Його отара»