Один чоловік, ідучи через кладовище, помітив могильника, що копав нову могилу біля старої. Під час роботи той натрапив на людські кістки й почав викидати їх на поверхню. З викинутого черепа стирчав старий іржавий цвях. Перехожий удав, ніби впустив рукавичку. Нахилившись, він підняв її й непомітно для могильника витяг із черепа цвях. Потім запитав старого, чи знає він, кому належать ці кістки. Могильник відповів, що череп належить чоловікові, який багато років тому помер уночі, уві сні. Довідавшись, що вдова того чоловіка ще жива, перехожий домігся зустрічі з нею. Поставши перед нею з цвяхом у руці, він сказав: «Від людей ви це приховали, а від Бога — ні».
Сіється насіння · матеріал 322 із 1000