Сіється насіння.
UK · Українська ▾
РусскийDeutschУкраїнська
Сіється насіння · матеріал 299 із 1000

Гріх — історія № 299

Яків Левен, упорядник · видання 2001 року · с. 112

Розповідають таку притчу. Якось диявол радився зі своїми демонами, як пришвидшити загибель людини. Один із його слуг сказав:

— Я казав людям, що немає Бога й вічності, немає жодної різниці між гріхом і справедливістю і що вони можуть жити як хочуть.

Злі духи підтвердили й схвалили його слова, але сатана заявив:

— Ти прислужився мені мало. Людина має совість, і совість учить її іншого. Вона знає, що Бог є. Знає, що між гріхом і справедливістю є різниця. Знає й про майбутню кару. Тож ти мало чого досяг.

Тоді підвівся інший і сказав:

— Гадаю, великий володарю, що я вчинив краще. Я сказав людям, ніби Біблія — застаріла книга й не слід їй вірити.

Залунали схвальні оплески: усі вважали, що він чудово прислужився темряві. Та диявол зауважив:

— Дарма ви взялися за стару книгу. Вона сама говорить за себе. Вона непохитна, мов гранітна скеля. Певною мірою ти добре мені прислужився, та все це скоро минеться. Треба шукати кращих засобів, якщо хочемо кращих результатів.

Нарешті знайшовся злий дух, який заявив:

— Я сказав людям, що вони мають безсмертну душу, що Бог є, а Біблія — істинна книга. Нехай собі вірять у це, як хочуть. Тільки я нашепотів їм, що в них іще вдосталь часу, аби про все це подумати.

Зчинилося бурхливе схвалення, і сатана похвалив демона:

— Ти вчинив краще за всіх! Це найкраща сіть, якою я зможу впіймати багато душ. Сіть відкладання рішення — найкраща з усіх.

Тому кажу вам, дорогі читачі: біжіть до Ісуса, біжіть до Нього сьогодні, не завтра. «Ось тепер сприятливий час, ось тепер день спасіння» (2 Кор. 6:2).

Усі матеріали за темою «Гріх»