Розповідають, що Карл V заборгував величезну суму аугсбурзькому купцеві. Якось цей багатій влаштував обід на честь імператора. Після обіду він дістав вексель, розірвав його на очах імператора й кинув у палаючий камін. Так він простив йому весь борг. Коли імператор увійшов до купцевого дому, то не мав змоги сплатити борг, а коли вийшов, уже нічого не був винен. Сам він нічого для цього не зробив, йому залишалося лише з вдячністю прийняти цей дар. Завдяки великодушності купця від боргової розписки не лишилося й сліду.
Ця подія наочно показує, як Бог чинить із нами, грішниками, коли прощає й милує нас. Господь зняв із нас тягар несплачених боргів, дарувавши нам Свого Сина Ісуса Христа, Який помер за наші гріхи й відкупив нас для вічного спасіння.
Коли Карл V побачив, як полум’я пожирає його вексель, у нього не лишилося сумніву, що борг знищено. Так само й ми, бачачи велике діло відкуплення на Голгофі, цілковито переконуємося, що звільнені від гріхів. Заможний аугсбурзький купець учинив самовіддано, знищивши вексель такої великої вартості. Та те, що дарував нам Господь, аби знищити розписку про наш осуд, перевершує все земне. Бог віддав Свого Єдинородного Сина на хресну смерть, щоб кожен, хто в Нього вірує, не загинув, а мав вічне життя. Якщо для нас сталося щось таке важливе, нам залишається на колінах дякувати Господові й скористатися нагодою, відкритою кожному з нас: щиро покаятися у гріхах і, одержавши прощення, берегти себе від скверни світу.