Генріх Гейне все життя мучився невір’ям і жорстоко глузував з усього святого. Могло здатися, що питання про душу й вічність ніколи його не турбували, бо він ніби жартома оминав такі питання.
Та в заповіті Гейне написав, що вже чотири роки як відкинув усяку філософію й помирає з вірою в Бога, просячи в Нього прощення за легковажно прожиту молодість.