У давніх греків було свято «амністо» (від цього кореня походить слово «амністія»). Раз на рік греки добровільно полишали взаємну ворожнечу, судові позови, претензії та суперечки. Свято починалося з урочистого «поховання» всіх родинних сварок, непорозумінь із сусідами, прикрощів, образ і кривд.
У християн ранньої апостольської церкви час взаємного прощення був пов’язаний зі спомином про смерть Ісуса Христа. За накритим столом віряни каялися й прощали одне одного. Після Господньої вечері влаштовували вечерю християнської любові, яку називали «агапе».
О, як доречним і потрібним було б сьогодні таке свято взаємного прощення для нас, вірян із різних країн!